Судді Європейського суду з прав людини постановили визнати, що подання України проти Російської федерації стосовно порушень прав людини в Криму є «частково прийнятним» до розгляду по суті.
Про рішення ЄСПЛ стало відомо із Фейсбук сторінки міністра юстиції України Дениса Малюськи. Він у своєму дописі назвав це рішення «потужним юридичним ударом по міфології, яку використовує Росія у гібридній війні». На його думку це рішення оголошене рішення є важливим з точки зору юридичної та комунікаційної.
ЄСПЛ при цьому наголошує, що суд визнав прийнятними 13 пунктів скарги України щодо:
- стверджуваного існування адміністративної практики насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2);
- стверджуваного існування адміністративної практики жорстокого поводження (стаття 3);
- стверджуваного існування адміністративної практики незаконних затримань (стаття 5);
- стверджуваного існування адміністративної практики поширення законодавства РФ на територію Криму та встановив, що з 27 лютого 2014 року суди, які діють на території Криму, не можуть вважатись такими, що встановлені законом (стаття 6);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо примусового насадження російського громадянства (стаття 8);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо незаконних обшуків приватної власності (стаття 8);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до Російської православної церкви (стаття 9);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо припинення діяльності українських медіа (стаття 10);
- стверджуваного існування адміністративної практики заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо обмеження свободи пересування між Кримом та материковою частиною України в результаті фактичного перетворення РФ адміністративного розмежування на кордон (між Росією та Україною) (стаття 2 Протоколу № 4);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо переслідування кримських татар відповідно до статті 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції.
У той же час судді відмовили у прийняті до розгляду пунктів, які стосувались наявності вбивств, що залишаються нерозслідуваними, залякування іноземних журналістів, націоналізацію власності українських військових.
Рішення ЄСПЛ також прокоментував у Twitter посол ЄС в Україні Маті Маасікас:
«Контроль Росією Криму тягне за собою відповідальність за захист прав людини відповідно до міжнародного права».
Офіційна Москва на рішення не відреагувала.
