Багато хто і гадки не має, наскільки щільно кожного з нас «веде по життю» Цифрова Інфосфера. Вона знає про нас все. Інколи, знає про нас самих більше, аніж ми про себе знаємо. Вона може навіть зазирати в наше майбутнє. Та чи з благими намірами?
- З початком ери масової смартфонізації людства, стрімкого поширення загальнодоступного високошвидкісного інтернету і глобальних систем навігації, щохвилини від кожного активного користувача принадами діджиталізації, в Мережу надходять масиви інформації. Інфосфера знає, що ми купуємо, де знаходимося, де побували і яким саме транспортом користувалися. Мережа знає наші вподобання і смаки. Вона знає, коли в нас «получка» і навіть може передбачити, на що саме ми її розтринькаємо. Ми вже під ковпаком кібернетичної інфосфери.
- Поки що, від тотального контролю і цифрового поневолення людство рятує лише розрізненість електронних платформ, які збирають і накопичують інформацію про нас. Поки що, власники тих платформ намагаються запевнити нас в тому, що ніяких злих намірів їхні дітища не мають, а з нашою персональною інформацію поводяться так само, як швейцарські банкіри із золотими зливками — невпинно стережуть та пильно охороняють. І більшість з них дійсно щирі в своїй позиції (хоча найбільший в історії штраф за необережне поводження з інформацією саме зараз виплачує Facebook — 5 мільярдів доларів). Чого зовсім не можна сказати про ворожих до всього цивілізованого людства спецслужб з країн-агресорів та країн-вигнанців, будь-які прояви яких у глобальній мережі слід сприймати з позицій презумпції винності, з презумпції зловмисних намірів.
- Історія тісного співробітництва Лабораторії Касперського з ФСБ країни-агресора стала вже хрестоматійним прикладом справжньої мети поширення російського діджитал-продукту. Намагання російсько-фашистської влади взяти під повний контроль власний інфопростір і, одночасно, втручатися в справи суверенних націй, як то було з виборами-2016 в США чи з референдумом по Брекзіт, змушують кожну притомну і свідому людину вкрай критично ставитися до будь-якого російського продукту.
Чому, і як це краще робити — детально розповіла Ганна Чорноус для BBC News Україна на прикладі супер-популярного додатку FaceApp.
У соцмережах набирає популярності мобільний додаток FaceApp, який може «зістарювати» фотографії. Таким чином користувачі можуть уявити, як виглядатимуть у літньому віці. Це – нова функція додатку, створеного у 2017 році. Раніше FaceApp давав можливість «приміряти» різні стилі зачіски та колір волосся або уявити, як може виглядати користувач, якби був протилежної статі.
Додаток, який працює на базі нейромереж, розробила російська компанія Wireless Lab. Її очільник, росіянин Ярослав Гончаров, раніше працював у “Яндексі”. Це викликало стурбованість серед деяких користувачів українського сегмента інтернету, які занепокоїлися про захист своїх персональних даних.
Чи небезпечний додаток FaceApp? BBC News Україна дізнавалася в експертів з цифрової безпеки.
Як працює додаток?
В основі додатку лежить натренована нейромережа, яка «передивилася» мільйони фотографій молодих і старих людей, і зрозуміла що їх відрізняє. Вона навчилася відокремлювати ці ознаки і накладати зморшки та сиве волосся на обличчя людей, пояснює в коментарі BBC News Україна Павло Бєлоусов, експерт Школи цифрової безпеки DSS380 при «Інтерньюз-Україна».
«Це виглядає реалістично, тому дуже популярно, – розповідає фахівець. – Додаток розважає людей, він прикольний. Можна подивитися як виглядатимеш у старості. Таким чином він залучив велику аудиторію – мова йде про мільйони користувачів».
Наразі FaceApp займає перші місця у списку найпопулярніших додатків і в AppStore для користувачів айфонів, і в Google Play для користувачів Android. Лише на Google Play його завантажили понад 50 мільйонів разів.
Яку інформацію збирає FaceApp?
Встановлюючи додаток на свій смартфон, користувач погоджується на умови користувацької угоди FaceApp. І за її умовами додаток отримує більше, ніж просто доступ до ваших фото.
«Якщо ви логінитесь у FaceApp через свій Facebook-профіль – він просить доступ до загальної відкритої інформації з вашого профілю, email-адреси та всіх фотографій у вашому Facebook (в тому числі, відкритих тільки для друзів, чи тільки для себе)», — розповіла очільниця «Лабораторії цифрової безпеки» Ірина Чулівська.
Якщо ж FaceApp встановлюється як додаток на смартфон – він матиме також доступ до всіх фотографій на вашому смартфоні, в тому числі тих, які ви ніколи не поширювали в інтернеті, пояснила експертка.
«Крім того, у політиці приватності FaceApp йдеться, що вони можуть збирати інформацію про те, якими ще сервісами ви користуєтесь, з якого саме пристрою заходите, які сайти відвідуєте та деяку іншу інформацію з браузера», — каже пані Чулівська.
Як це використовують?
Чи є в такому збиранні даних щось унікальне?
«Насправді нічого такого, чого не збирають більшість інших додатків, той же Facebook, різні месенджери, програми для редагування фото тощо. Можна сказати ви платите своїми даними за те, щоб користуватись такими програмами. Ці дані використовують, щоб краще вивчати користувачів і пропонувати їм послуги та рекламу, які їм краще підходять», — зазначає експертка.
«Додаток збирає інформацію з пристрою, на якому його використовують. І відповідно він знає по обличчю, хто ця людина, знає її IP-адресу, що в неї за пристрій, які додатки встановлено, тобто формує профіль цього користувача. Зважаючи на величезну аудиторію, додаток накопичує значний обсяг інформації. Це величезна купа даних, які зібрано і структуровано – детально, прискіпливо. На них можуть заробляти, передаючи їх рекламодавцям, або використовувати у своїх цілях. Перевірити, як саме використовують ваші дані, або якось на це вплинути – фактично неможливо. У своїй політиці конфіденційності вони пишуть, що FaceApp не гарантує безпеки ваших даних », – розповідає Павло Бєлоусов.
Тож, що саме станеться з вашими даними і до кого вони можуть потрапити, відомо лише власникам додатку.
Крім того, немає гарантій і у випадку продажу компанії-розробника додатку. В такому разі дані користувачів, які зібрав додаток, теж можуть передати третій особі.
У чому небезпека?
Зважаючи на російське коріння додатку, з ним варто бути обережним, кажуть експерти.
«Додаток FaceApp розроблений російською компанією Wireless Lab. Юридична адреса цієї компанії також російська, тож імовірно, що діють вони в рамках російського законодавства, і їхні спецслужби можуть отримати доступ до даних, які Wireless Lab збирає і зберігає. Якщо ви вважаєте, що за вами можуть цілеспрямовано шпигувати російські спецслужби, або ж принципово не хочете відправляти в Росію жодних своїх даних – тоді варто уникати таких сервісів і додатків», — пояснює Ірина Чулівська.
Вона не рекомендує дивитись на себе у похилому віці президенту, міністру оборони чи голові СБУ.
«Але для більшості користувачів, на мою думку, це не проблема», — додає пані Чулівська.
У разі запиту від російських силових структур, компанія може передавати їм зібрану інформацію, застерігає Павло Бєлоусов. Він каже, що є приклади, коли інформація передається навіть без офіційних запитів.
«На 100% це не можна сказати. Можливо, з цими даними нічого не буде, але я б за замовчанням цьому додатку б не довіряв», — додає фахівець.
Як убезпечитися?
Загальна рекомендація для користувачів – встановлювати лише ті додатки, які вам дійсно потрібні.
«Перегляньте встановлені програми на своєму смартфоні та комп’ютері, а також розширення у браузерах, і все, чим не користуєтесь, чи що не дуже потрібне, – краще видаляйте», — наголошує пані Чулівська.
Якщо вже дуже кортить спробувати FaceApp – зробіть це хоча б не з вашого основного пристрою, радять фахівці Школи цифрової безпеки DSS380.
