Роман Донік ділиться своїми думками і спостереженнями з приводу нещодавніх масованих кадрових змін в ЗСУ
Чого тільки не начитався за ці дні з приводу призначення нового Головкому. Від того, що ось прямо з перших днів почнеться загострення на фронті, до «присягнув на вірність Єрмаку» і тепер все буде ще гірше. Давайте я на свій хлопський розум, трохи напишу, що бачу. Як акин. Але букв буде багато.
Тому що потрібно хоча б трохи розуміти механіку процесів, перш ніж судити. А як показує практика, ось ті люди, далекі від армії, які зараз радіють від заголовків в ЗМІ, з таким же завзяттям, через пару місяців, можуть почати розпинати за підкинуту їм, тими ж ЗМІ, «зраду».
Ніякого загострення і «великої війни» ніхто розв’язувати не буде.
По-перше, тому що не можна за один день виправити і наростити те, що два роки руйнувалося та знищувалося. Два роки заохочувалась бездіяльність та крадіжки. Війна не заохочувалася.
Тому багато хто вже увійшов у режим, коли краще нічого не робити і тим більше, не воювати.
Це не зміниться за кілька днів. Як і глибина окопів. Як і запасні позиції для чергових і «червоних батарейок» артилерії. Як і ініціатива, яку в деяких напрямках здали противнику. Потрібен час. І підготовка.
По-друге, Залужний та ті люди, які прийшли з ним, дуже грамотні офіцери, з великим бойовим досвідом. І вони всі у війні заточені на результат, а не на процес.
Яке завдання вирішується тією чи іншою дією? Основне питання. Якщо ви ризикуєте людьми, то якої мети ви прагнете? Якщо робити постріл, то його потрібно робити по цілі і влучати. Понти, показуха і піар не сприяють досягненню мети. Прийшли люди, які вимагатимуть, щоб двадцять разів відміряли, перш ніж різати. Але якщо вже різати, то по-дорослому.
Тому що у Залужного досить проста думка – якщо комбриг не готовий на рівні бригади застосувати ствольну артилерію і прийняти відповідальність за свої дії, то нех@й загризатися, розв’язуватися і влаштовувати локальні «війни». А потім бігти до старшого начальника «врятуйте допоможіть, мені тут пизд@лів накидують».
Залужний не боягуз, він здатний приймати ризикові рішення і нести за них відповідальність. Але виважено
Пам’ятайте Орлана, що був збитий над Лисичанськом? І застосування бойового гелікоптера? Два роки після — росіяни не нахабнішали з БПЛА, поки Хомчак повністю не віддав ініціативу їм в руки.
З приводу всього іншого.
Залужний НЕ кар’єрист. Він орач. З амбіціями, як кожен солдат, який став генералом. Але по головах не ходив. Близько року тому його кандидатура розглядалася на командувача ООС. Але оскільки він не був готовий бути «хлопчиком для биття», його призначення не відбулося.
Я не знаю що зараз змінилося в зовнішньополітичних розкладах, але призначення Залужного автоматично тягне за собою повернення умовних «яструбів», які виявили себе в 14-16 роках, яких гнобив і нищив миротворець Хомчак.
Я правда не знаю, що змінилося і що сталося, але ця тенденція чітко простежується. Шапталу, Мойсюка, Павлюка призначає не Зеленський і не Єрмак. Це Залужний формує команду для себе. Під ті завдання, які він в першу чергу для себе позначив. І йому дають це робити. Я не сумніваюся в тому, що він буде розвивати поставлені перед самим собою завдання, які чітко розуміє.
Залужний НЕ тупий виконавець, типу «чєго ізволітє». Якщо він прийняв пропозицію, то це означає, що по-перше, у нього є чітке розуміння, що, як і навіщо він буде робити. Дуже системний офіцер. Але крім того, що є його бачення, це бачення погоджено і схвалено нагорі. Ще раз повторюю, я поки сам не розумію, що змінилося в розкладах. Але щось явно змінилося.
У те, що Зеленський таким чином заграє з патріотичною спільнотою, я не вірю.
Це взагалі в середній температурі по палаті не зіграє істотної ролі в електоральних розкладах. Змінилося щось глобальне. Не хочу гадати на кавовій гущі. Є маса експєрдов, які зараз будуть місяць распедалювати всякі розклади. Мені важливі люди, ЗСУ та перемога у війні.
Те що Залужний намагатиметься щось змінювати в кращу сторону, в цьому я не сумніваюся. У нього характер і склад розуму, який не може просто «відбувати номер».
Це єдиний генерал (з тих що я знаю), який будучи начальником штабу ООС, сам, по ночах, аналізував характер втрат і поранень. Не нарізав распорягою комусь завдання, для галочки, а сам сидів і зводив статистику поранень. Як, чим, в які частини тіла. Характер обстрілів, характер поранень.
Тобто системно працював для уникнення «помилок тих, хто вижив». Для мене це дуже великий і хороший показник. У нас велика проблема в тому, що за 7 років війни немає системного аналізу цієї війни. Знання в головах є, а на папері аналізу і науки немає. У нас досі в основному методички та Настанови часів СРСР, перекладені криво на українську мову і доповнені однією фразою — «З урахуванням досвіду АТО / ООС».
Коли мене дістали постійні потреби елетрокабеля на одній ділянці фронту, там кожну ротацію він зникав, Залужний взчв на облік в ООС заритий в землю кабель і тепер уже 4 або 5 ротація по акту приймає, підключається і потім так само передає. Це системний підхід навіть там, де не вистачає державних коштів.
Тому, з імовірністю в 99%, Залужний намагатиметься дуже сильно все змінити. Не зашкодивши при цьому. Залишати краще і вносити краще. Міняти наліпки на дверях і слова в документах, це не його. Якщо повиснуть на руках, швидше за все піде. Але це я пишу сьогодні на сьогодні, а як буде через пів року-рік, не знаю.
Крім цього, зараз вигулькне ряд проблем, про які ми вже за два роки призабули. Тому що звіздець був настільки масштабним, що всі просто оху@ли. Кадровий голод. Зараз буде багато хороших призначень. Але буде і ряд призначень, які нам не сильно сподобаються. Причина проста — нормальних мало, а треба багато. Працюємо з чим є.
Два роки у нас практично не росли нові кадри. Практично все зупинилося. Всі переміщення були не в інтересах ЗСУ, а за принципом особистої відданості і лояльності. Дуже багато було призначено відвертого лайна, що не має здібностей і бойового досвіду, але лояльного до Хомчака. Дуже багато посад вимагатимуть термінових призначень. А кадрів немає.
Муженко сформував свого роду кузню кадрів. Масово бойові офіцери рухалися кар’єрними сходами. Так, на моральні якості не завжди звертали належну увагу, не вистачало часу. Війна. Але в загальному, навіть при декількох помилках, у нас за 5 років виросло покоління бойових офіцерів. А потім два роки це все гальмувалося, тому що почали призначати пенсіонерів, які відсиділися в тилу і на цивілці. Тому, якщо ми побачимо якісь призначення, які нам не сподобаються, просто потрібно розуміти. Там працюють з чим є.
Немає у нас стільки бойових генералів і полковників, щоб на всі посади попризначати. Точніше є, а от знання і досвіду у багатьох з них поки що обмаль. А вчитися на помилках під час війни — недозволена розкіш. І Хомчак зробив все, щоб вони за ці два роки цього досвіду і знань не отримували. Заморозив так би мовити ситуацію. ТРО, взагалі окреме Пекельце, створене Хомчаком.
Загалом, я не знаю «що в лісі здохло», але у мене зараз з’явився обережний оптимізм з приводу ЗСУ та їх розвитку.
У міру можливості, я намагатимусь описувати підводні течії та просто механізми, які не завжди зрозумілі цивільним.
Але однозначно можу сказати, що я обома руками підтримуватиму Залужного. Тому що при нинішніх розкладах, це якщо не найкраще призначення з можливих, то як мінімум одне з кращих.
Переклад: Vdome.ua
