Іловайськ та Калинівка - Інтерв'ю з начальником ГШ Віктором Муженко

В.Муженко

Інтерв’ю дано 30.09.2017 р. Передача вийшла в ефір 02.10.2017 р.

 

Ведучий:   (00:57) Особисто Ви, вважаєте себе відповідальним за те що сталося на 48 арсеналі, якщо так то в чому Ваша особисто провина?

В.Муженко:       (01:10) Я вважаю себе відповідальним, так як це об’єкт Збройних Сил, але я не хотів би щоб всі ті проблеми, які недоліки які мали місце в організації охорони забезпечення таких об’єктів в цілому, і взагалі проведення комплексів відповідних заходів були покладені тільки на мене особисто і на моїх підлеглих по відповідній вертикалі управління і на тих військовослужбовців, які безпосередньо виконували завдання, по своєму функціоналу, по захисту таких об’єктів, по обслуговуванню таких об’єктів, по виконанню відповідних завдань, які на них покладені.

Що стосується моєї вини – мабуть я думаю, що в першу чергу, можливо, не настільки тверде, можливо, тверда позиція в тому плані вимагання відповідних процедурних моментів відповідних видів забезпечення вирішення тих проблем, які існували, для того щоб якомога в коротші терміни виконати ті заходи, які були сплановані в нас після відповідних подій, які були, в Сватове а потім уже в Балаклеї, які, нажаль, мали місце в Калинівці. Мова йде про те, що ми повинні чітко розуміти масштаби і обсяги цієї проблеми. Це сотні тисяч тон, навіть не сотні - мільйони тон цих боєприпасів, які знаходяться на наших базах і складах. Це все те, що залишилось від бувшої радянської армії, що зберігається на цих складах. Де-які з баз, арсеналів, складів взагалі планувалися до розформування, було здійснювалось переміщення з… скажем так – руйнувалась система відповідної охорони і таке інше, але з початком війни на сході 2014 року було прийнято відповідні рішення щодо відновлення відповідних баз, арсеналів і складів. Доречі, арсенал Калинівка це він теж один був з тих арсеналів, який на перспективу повинен був бути ліквідований, як арсенал, тобто його там не повинно було бути, але обсяг запасів і потреба Збройних Сил вимагали від того, що ми дійсно повинні мати такий арсенал, особливо арсенали на правобережній Україні. Питання щодо евакуації відповідних матеріальних засобів з східної України з тих регіонів, які наближені до державного кордону на сході, на південному сході України, воно виникло не внаслідок відповідних подій, які були, відомих подій в Сватове і Балаклеї, мною було прийнято рішення про переміщення цих запасів на багато раніше, ще 2015 року. І ми такі заходи проводили, але обсяг відповідно переміщених матеріальних засобів він дуже-дуже значний.

Є певні проблеми по транспортуванню, є певні проблеми по завантаженню і таке інше, ну наприклад: скільки може завантажити в ручну ешелонів особовий склад того чи іншого арсеналу? В нас немає можливості і в 2015 році, і в 2016 році, і в 2017 році виділити додатковий склад з інших військових частин для забезпечення таких от вантажно-розвантажувальних робіт.

Ведучий:            (04:26) Загально відомо, що бракує необхідної фінансової бази для того щоб здійснити необхідні там заходи по підтримці необхідної безпеки на українських арсеналах. Але є проблема особового складу, тому що це не є таємницею, це стосувалося Балаклеї, це стосувалося Калинівки, оскільки я знаю це стосувалося, перевірки показували, у Цвітосі, третій великий арсенал, який є у Хмельницькій області. Там є колосальний брак особового складу і, скажемо м’яко, великі проблеми з дисципліною цього особового складу. На скільки я розумію, в Калинівці особовий склад, який здійснював охорону та захист величезного об’єкту при цьому без необхідних засобів спостереження і контролю – це 63 особи з яких 23 це так звана “вохра”, тобто - позавідомча охорона. З одного боку, а з іншого  боку – на скільки я пам’ятаю, в лютому 2017 року директивою керівника Генерального штабу було встановлено заборону щодо призову на контракт військовослужбовців у військові частини озброєння Збройних Сил.

В.Муженко:       (05:33) Директива така є, вона дійсно обмежувала порядок комплектування де-яких військових частин, це стосувалось у першу чергу частин забезпечення, у зв’язку з тим, що була необхідність комплектувати бойові військові частини. Мова не йшла про конкретну заборону, мова йшла про пріоритетність комплектування військових частин.

Ведучий:            (05:48) Я розумію, але величезні арсенали від яких залежить боєздатність армії… ну напевне 63 особи для охорони це недостатньо?

В.Муженко:       (05:55) Ми, доречі, замінили військовослужбовців служби за контрактом, яких ще не було на цих базах, які повинні ще прийти на доукомплектування і невідомо чи прийшли вони чи ще ні, військовослужбовцями строкової служби. Тобто на кожній базі, арсеналі ми добавили по сотні людей, приблизно, плюс мінус, по сотні людей для того щоб покрити цей брак особового складу. Це стосується не тільки охорони, це стосується, там же як я казав і розвантажувально навантажувальних робіт так званих  такелажних підрозділів і було прийнято рішення щодо створення відповідних нових організаційних структур в складі ВАТ арсеналів – батальйонів охорони і обслуговування, і, вірніше, забезпечення. І в складі цих батальйонів є рота охорони і є рота такелажників. Але стоїть питання на сьогоднішній день і воно стояло раніше – механізація цих процесів. Скільки я вже казав, скільки може завантажити один військовослужбовець і те що допустім буде із засобів механізації автокран або можливо якісь автокари, відповідні засоби переміщення для того щоб в рази, в десятки разів підвищити ефективність такої роботи. І відповідно всі ці переміщення. Це саме стосується охорони, було зроблено акцент на збільшення засобів технічної охорони. І це було здійснено. До речі, та сама база в Калинівці практично на 28 число повинні були бути завершені роботи щодо монтажу системи технічної охорони, системи захисту, радіоелектронного захисту від безпілотних літальних апаратів. Було посилено охорону за рахунок інших військових частин, засобами протиповітряної оборони, в тому числі і системами такими як машина “Оса”, хоча в нас їх не вистачає для того щоб забезпечити бойові угрупування. Але ці заходи були прийняті і таки техніка було організовано в єдиній системі Повітряних Сил, в єдиній системі протиповітряної оборони держави – оповіщення про літальні апарати. Це все було централізовано з  виходом на…

Ведучий:            (07:51) Тобто Вам просто не вистачило часу, щоб провести необхідні роботи, правильно я Вас зрозумів? Але допоки цього не було, ну напевне була б логіка щоб все таки забезпечувати більшою кількістю людей. Зрозуміло, що пріоритетним є кадрове забезпечення частин, які виконують бойові завдання. Але, на скільки я розумію, зважаючи на важливість арсеналу в Калинівці там необхідні роботи проводили 25 чоловік особового складу з яких 12 чоловік, на скільки відомо, є у відрядженні в зоні АТО.

 В.Муженко:      (08:22) П’ять, на сьогоднішній день п’ять чоловік, які знаходяться у відрядженні, це по 48-му арсеналі, який знаходиться у Калинівці. 

Ведучий:            (08:28) І в мене питання тоді по людях, яких час від часу відряджають в зону АТО, на скільки виправданою є ця логіка тому що знаю що часто-густо ці люди фігурують в, фактично, списках особового складу двох різних частин з одного боку, а з іншого я сам був неодноразово свідком так званих прикомандированих. Часто-густо командир не знає де вони знаходяться, банально, а їхні колеги-побратими фактично не знають як їх звуть на ім’я. Де цей прикомандирований – це дуже типова фраза для ліній розмежування, тому що часто-густо вони не знають хто вони і що вони, і не завжди відповідають тим завданням, які на них покладають. В чому логіка цієї достатньо поширеної практики відрядження в зону АТО людей з інших підрозділів з інших військових частин?

В.Муженко:       (09:15) Основна мета – це доукомплектування бойових військових частин, які будуть спроможні виконувати завдання на лінії розмежування.

Ми розуміємо – там ситуація в нас не стабільна і вона може з кожним днем загостритись, ми повинні мати там відповідний комплект. Ми і так маємо там ту кількість, яка нам мінімально потрібна для реагування на такі загрози, достатньо потрібна. І ми зараз цю кількість там маємо. В зв’язку з тим що було прийнято рішення відповідне і відповідне було, скажем так, Верховною Радою на законодавчому рівні щодо звільнення військовослужбовців, у яких закінчились терміни контрактів, ми пропонували за два роки, в нас був відповідний графік нарощування чисельності відповідних підрозділів, було прийнято рішення - на протязі одного року, це було звільнення і мобілізованих шостої черги і потім прийшла наступна хвиля звільнення військовослужбовців у яких закінчився контракт. Це різко знизило укомплектованість і відповідно боєздатність тих військових частин, які виконують завдання в зоні АТО.

Тому були прийняті рішення після ситуації, яка виникла у нас в Балаклеї – дозволити комплектування таких військових частин військовослужбовцями служби за контрактом на основні посади. І я скажу і ще раз – ми забезпечили комплектування особовим складом строкової служби. Чому строкової служби? Тому що всі арсенали, бази і склади ми зараз переміщуємо на правобережну Україну, подалі від лінії зіткнення і від, скажем так – кордонів, і це дає нам можливість компенсувати відсутність контрактників відповідною кількістю особового складу строкової служби. Цього ми не можемо собі дозволити для комплектування військових частин, які виконують бойові завдання.

Ведучий:            (10:55) Цього року це друга велика подія. Був вибух на складі в Балаклеї, який суттєво зменшив нашу кількість боєкомплекту в Збройних Силах України, потім була Калинівка, з огляду на це – є потреба реальна або скасувати директиву лютневу 2017 року, або принаймні скорегувати її, щоб все-таки додати можливість долучати контрактників до військових частин Озброєння Збройних Сил.

В.Муженко:       (11:20) Так, є така потреба і не тільки було прийняте рішення і вже в нас іде процес переформатування, я ж вам казав – створення відповідних батальйонів в складі арсеналів, баз, які будуть мати і підрозділ охорони і підрозділ забезпечення – це в першу чергу такелажний. І плюс повинен бути підрозділ, який би включав засоби механізації. Це дасть можливість зменшити кількість військовослужбовців укомплектування такелажних підрозділів і підвищить ту кількість військовослужбовців для комплектування підрозділів охорони. Ми зараз відпрацювали варіант відходу від комплектування саме на базах, складах, але… підрозділи охорони за рахунок воєнізованої охорони, так званої “вохри”. Приблизне збільшення чисельності, виходячи з відповідних показників, нормативів, десь повинно бути в два рази збільшення чисельності. На сьогоднішній день держава може собі дозволити утримувати Збройні Сили в кількості 250 тисяч. Нам потрібно цю чисельність збільшувати як мінімум тисяч на 10, це дасть нам можливість здійснити доукомплектування і бойових підрозділів і відповідних підрозділів забезпечення. А то у нас виходить, як коротка ковдра – тут натягуєш, там не вистачає, або навпаки.

Ведучий:            (12:44) Велика кількість різних людей вголос або пошепки заявили про необхідність відставки начальника Генерального штабу, зокрема заговорив про Вашу відповідальність Секретар Ради національної безпеки Олександр Турчинов. В мене питання є до Вас – з Верховним Головнокомандувачем у Вас була можливість говорити і чи поставало під час цієї розмови питання про відставку?

В.Муженко:       (13:08) Це питання дійсно таке піднімалось, це була заява Секретаря Ради національної безпеки оборони України. Дійсно я теж мав там певні відповіді і відповідну аргументацію, тому що ми готові нести відповідальність, але ми не готові бути у якості “цапів-відбувайло” в цій ситуації.

Це цілий комплекс і є купа структур, силових структур інших органів державного управління та й взагалі, які б мали відповідати. Тобто відповідальність має бути розподілена на всіх порівну виходячи від їхнього функціоналу. Можливо да, не порівно, комусь більше, комусь менше виходячи від їхнього функціоналу. Питання фінансування, питання забезпечення, питання залізничних перевезень, коли один ешелон здійснює перевезення по не нашим нормативам, військовим, військовий ешелон повинен іти зі швидкістю 600 – 700 км на добу, практично з одного місця України, наприклад з Чернігівської області до тієї самої Калинівки одна доба – це максимум. Ми рухаємся 3 – 4 доби, до тижня, в одну сторону потім у зворотній бік.

Поставка відповідного рухомого складу – це є проблема! Проблема завантаження – це  є. Проблема, на приклад, тієї самої укупорки. Нам ставлять питання – тара? Прогнивша - ми знаємо про це… я вам приведу такий простенький приклад: На одній базі, я не буду називати її номер, скажем так – арсеналі, потреба в ящиках (укупорки) складає 500 тисяч. Можливості Збройних Сил в таких ящиках складає на тих же базах, арсеналах, тобто відповідних цехах деревообробних 10 – 12 тисяч на рік. Тобто нам потрібно 50 років, щоб забезпечити (покрити) потребу тільки одного арсеналу. Скажіть. Це фізично можливо зробити на всіх базах і складах? Проблема… і серйозна проблема! І таких проблем я можу назвати дуже багато.

Ведучий:            (15:12) А з Президентом Ви говорили? Чи ні? Була у Вас така можливість? З Президентом Ви говорили?

В.Муженко:       (15:17) З приводу?

Ведучий:            (15:18) … з приводу ситуації в Калинівці, Він Вам особисто якісь претензії, зауваження висловлював під час розмови?

В.Муженко:       (15:25) Я думаю для того щоб вести аргументовану розмову потрібно завершити розслідування, зрозуміти причини, наслідки підрахувати повністю і після цього вести розмову про відповідальність і відповідні претензії до тих чи інших посадових осіб, до тих чи інших структур.

Ведучий:            (15:45) Добре. Давайте так, Ви неодноразово заявляли не тільки у зв’язку із ситуацією в Калинівці, а й у зв’язку із попередніми різними історіями про те, що Ви не боїтеся відповідальності і готові її нести. Що Ви розумієте під – несення відповідальності? Як це має виглядати – відповідальність начальника Генерального штабу? Що це має бути? Ну, що Ви вкладаєте в ці слова?

В.Муженко:       (16:04) Якщо є, можливо, склад кримінального злочину, нехай проводяться відповідні розслідування, передають матеріали в суд, проводиться судове розслідування, доводять вину безпосередньо начальника Генерального штабу, або в принципі любої іншої посадової особи, після цього ми готові, я готовий нести відповідальність кримінальну, адміністративну, да будь-яку…

Ведучий:            (16:23) Тобто на даний момент Ви за собою такої відповідальності не відчуваєте?

В.Муженко:       (16:27) Я відчуваю відповідальність і не відчуваю такої провини ні особисто за себе ні за своїх підлеглих. Ми зробили все можливе і нажаль можливо не встигли все зробити це одне, тепер ще треба розуміти те, що послужило причиною? Не передумовою, а причиною цієї події? А виходячи з того яка причина, тоді і визначати – хто за це відповідальний, хто повинен понести цю відповідальність.

Ведучий:            (16:49) Добре, коли Ви говорите про те, що нести відповідальність Ви не маєте бо Збройні Сили, Ви особисто не маєте виконувати роль “цапа-відбувайло”, які ще структури, за Вашою точкою зору, мають цю відповідальність поділяти?

В.Муженко:       (17:02) Я приведу такий маленький приклад: Ми вже вивчали досвід зарубіжних країн, в нас є відповідні документи, які нам надіслали із штаб-квартири НАТО, для саме питань безпеки складів, арсеналів, утримання відповідних запасів, таке інше. В них чітко розподілені повноваження. Арсенал – це безпосередньо відповідальність військових, за арсеналом зона до 30 км де відповідає Національна поліція, а заходи оперативного супроводження здійснюють відповідні спеціальні служби, у нас це СБУ і військова контррозвідка. Питання яке забезпечує відповідних засобів пожежогасіння та інше теж є у нас – ДСНС. Тобто тут багато тих всіх моментів, це все повинно розглядатись в комплексі. Наприклад той же ж самий арсенал Калинівка, купа гідрантів на території, тиск води не забезпечується і ми не могли здійснювати заправку з відповідних гідрантів і здійснювати тушіння пожежі. Тому, що водоканал не може забезпечити відповідний тиск води для того, щоб ця система працювала, це чия відповідальність? Збройних Сил? Чи можливо ні?

Ведучий:            (18:14) У Вас є тверде обґрунтоване відчуття, що це диверсія, а не нехлюйство, те що сталося?

В.Муженко:       (18:22) В мене є відчуття що це диверсія. Є багато ознак, які про це говорять. Наприклад: пошкодження системи зв’язку, це випадковість? Можливо. Внаслідок якихось ремонтних робіт. Наступне, пошкодження системи енергозабезпечення. Вінниця була відключена годину від світла якраз перед самою аварією. Відсутність зв’язку в інших деяких силових структурах, я не буду називати, бо це зараз не являється предметом розслідування, в інших структурах. Поява космічних апаратів, супутників до події, під час події і після події. Це все випадковості? Але вони вже будують чомусь такий логічний ланцюжок. Якщо це всі скласти до купи, всі ці ознаки, то я думаю що мова йде про тещо це була спланована акція.

Виникає питання кому це вигідно, і хто ми? І як? Диверсійна група? У нас була заява Військового прокурора, що не було диверсійної групи. Що мається на увазі під диверсійною групою? Да, дійсно, не було атаки, застосування вогнепальної зброї, не було зафіксовано проникнення на територію військової частини. Але, робота агентури, хто це відкидає? Отут можливо якесь питання…

Ведучий:            (19:43) Ні, ну справа у тому, щоб проникнути – це дуже умовно, тому що, я розмовляв з людьми, які служили в Калинівці, там величезний шматок периметру, щонайменше 5 – 7 км. Там немає навіть паркану і немає необхідних приладів спостереження та контролю, тому я думаю, що перетин периметру моли просто не зафіксувати?

В.Муженко:       (20:03) Знаєте, казка про лося? Це казка про лося…

Ведучий:            (20:04) Я не про лося…Я про…

В.Муженко:       (20:05) Це підтвердження Ваших слів, що там дійсно… Я був на цій базі три місяці тому, не три, чотири, в травні місяці і моїм рішенням був знятий з посади попередній начальник. До речі, гріхи цього начальника, чомусь покладають на нового начальника за то що він там здійснював не правильну закупівлю та інше. Це була одна з причин зняття попереднього начальника з посади.

Ведучий:            (20:28) А зняття начальна з посади відбулося через що? Через неналежну систему охорони?

В.Муженко:       (20:33) Через стан того об’єкту за який він відповідав і плюс по ньому була порушена кримінальна справа про порушення процедури закупівлі. Так м’яко кажучи. Я бачив цей об’єкт чотири місяці тому назад, і я бачив цей об’єкт буквально уже зараз і навіть по наслідкам подій. Ми ходили дивились на наслідки, уже безпосередньо технічної території після відповідних вибухів і відповідної пожежі, коли пожежа була локалізована і практично ліквідована. Я скажу. Що ми там не бачили цих проривів, хто бачив 5 – 7 км? Потім виникає питання, зараз подають, що якісь снаряди там хтось розбирав там ще різні версії йдуть, які притягуються за вуха до цієї події. Можливо були такі порушення? Я не каже зараз про огорожу. По лінії “добровільних помічників” у лапках подаються у відповідні служби.

Ведучий:            (21:26) Ні, ну є об’єктивні речі, спостережної вишки там нема, пожежної сигналізації там не має, засобів спостереження там не має, засобів, умовно кажучи, фіксації повітряних суден, ну теоретично, які можуть там зробити якісь ворожі дії щодо цього там теж не має. Я розумію, що це теоретично все могло бути, але факт залишається фактом, всього цього в Калинівці не було.

В.Муженко:       (21:51) Мабуть не зовсім так. Що стосується засобів повітряного нападу, мова йде про літальні апарати типу літаків і таке інше, ситуація відслідковується, я ж сказав, в єдиній системі протиповітряної оборони. Зараз ми зробили таким чином все було організовано, що всі регіони де знаходяться бази, повністю покриті відповідними засобами повітряної розвідки. У нас є така можливість. При отриманні такої інформації навіть на підході за 200 км чи за 100 км, якщо курс іде на базу черговий Повітряних Сил має можливість довести відповідну небезпеку до відповідної бази. Були установлені відповідні засоби протиповітряної оборони, я теж казав, і не тільки артилерійські системи в тому числі зенітно-ракетні “Оса”, яку ми вже, до речі, витягували, коли почалась подія вручну. Вручну витягували військовослужбовці, дві платформи завантажували і витягували їх з території самого арсеналу, тому що тепловоз і машиніст цивільний відмовлявся туди заїжджати, тому що це була небезпека.

Ведучий:            (23:22) У Вас є версія власна, того що сталося на 48-му арсеналі з одного боку, а з іншого боку Ви можете підтвердити або спростувати інформацію, яку оприлюднював Генеральний прокурор Юрій Луценко про те що буцімто на згарищі знайшли якісь елементи детонатору, який міг призвести  власне до цієї пожежі і катастрофи яка склалася в Калинівці

В.Муженко:       У мене немає такої інформації. Так що я не буду ні спростовувати ні підтверджувати цю інформацію, яка була надана Генеральним прокурором. Там проводяться відповідні слідчі дії і відповідно справа порушена, і ми не до всіх моментів цієї справ і взагалі процедурних і процесуальних дій допущені. Це одне. Я особисто вважаю, що це дійсно була диверсія.

Ведучий:            Ну Ви виклали декілька опосередкованих доказів цього.

В.Муженко:       Так, так, так

Ведучий:            Але як оце мало статися. Це був підпал.., це був вибух.., що це було?

В.Муженко:       Підпалу не було це однозначно. Тому, що ніяких ознак підпалу не було виявлено. Я безпосередньо спілкувався з тією людиною, яка перша виявила. Це працівник-вохр, який перше доповів про подію…про початок цієї дії. І він каже, що: ”Я ніс службу на посту. Почув хлопок і після цього такий вибух, ну, таке враження склалось, що літак долає звуковий бар’єр. І після цього почалося загорання. Ну і потім вже почалася детонація”. Хоча вже на першому етапі, коли пішла доповідь перша доповіли, що стався вибух. Доповідь була перша! Стався вибух . Зараз зайнялась пожежа на одному тільки майданчику. Можливість єсть її локалізувати. І люди приступили до локалізації . Проблема знову технічна – забезпеченість наших арсеналів. Наприклад танки були, пожежні танки, які залучились до цього процесу, особовий склад. Але 8 тон води! Це багато чи мало? На кожному з них

Ведучий:            Ну я думаю площа…

В.Муженко:       Багато, але це хватає всього при відповідних… при процесі тушіння всього на 6 хвилин. Тобто через 6 хвилин він повинен  вийти, до заправитись і знову приступити до виконання. І знову проблема-подача води і таке інше…затягується час цієї дозаправки. От. І от саме у цей час, скажемо так, в ці от перерви дали можливість цьому розповсюдитись.

Ведучий:            Тобто Ви вважаєте був все таки, все таки це був потенційно це доба коли був вибух, коли мала бути закладка вибухова?

В.Муженко:       Я вважаю, що так. Но це моя особиста

Ведучий:            Я розумію, що це припущення. Добре. А на скільки є секретним чи несекретним інформація  з якого майданчика зберігання боєкомплекту, тобто почалася пожежа, тобто які боєприпаси там знаходилися. Зафіксували перші?

В.Муженко:       Реактивні боєприпаси до РСЗО “Град”. Це 111, потім 112 майданчик. Два крайні майданчики, з яких почалася пожежа. А вже потім вона перекинулась на інші майданчики. Ну от , до речі, вже в  ході ліквідації ми виявили те, що деякі майданчики, які знаходилися взагалі, буквально в центрі цієї пожежі залишилися неушкодженими. Да, ми втратили більше 30 тон… 34тон боєприпасів. Це приблизно  половина того запасу, який там зберігався. Це були і міни до мінометів, це були і міни до мінометів Тюльпан, яких немає на озброєнні ЗСУ на сьогоднішній день. Там були і авіаційні бомби, які зберігалися від фірми “Таско”, які саме до речі  у нас до  2015 року  на наших базах зберігалися. Ці боєприпаси і до сьогоднішнього дня зберігаються, які в свій час були реалізовані приватним фірмам для утилізації. З 2015 року я заборонив діяльність таких фірм і припинили повністю. Але боєприпаси таки залишилися. Ці боєприпаси не обліковані за Збройними Силами. Ми зверталися до різних організацій, суди в тому  числі. Частково нам ці боєприпаси

Ведучий:            Тобто вони не обліковані, але фізично знаходилися на арсеналах

В.Муженко:       Так. Такий був майданчик з авіаційними бомбами, який зберігався.. знаходився на цьому арсеналі. Ми піднімали це питання щоб вилучити ці ..те що нам не потрібно. Те що нам потрібно ми готові були забрати. Знову ж таки політика. Приватна власність і нам пропонують купити ті снаряди, які були закуплені в свій час в ЗС там по ціні 30-40 грн за одиницю за 200-300, 250 доларів. Розумієте…от Вам оцінка патріотизму, свідомості. Відповідно у підприємців-українських громадян

Ведучий:            Короче, ми про це окремо поговоримо, але поки, що Ви теж торкнулися дуже важливої теми. А насправді на скільки я пам’ятаю це попередні офіційні дані.. Я там оперував офіційними даними 21 тис. тон – це танкові снаряди 125 мм, яких в принципі є достатньо дефіцитними. Знаю, що щороку збільшується обмеження ліміту на використання них. Де ми збираємося компенсувати їх брак БК. Боєкомплекту, який у нас суттєво знизився через цілу низку пожеж? Як ми де їх будемо закуповувати? У нас навіть патрони поки що не виготовляють. Тобто з боєприпасами у нас проблема….. насправді це Росія, в якої купити ми не можемо, або ціла низка країн Східної Європи, які фактично нам будуть продавати в тому числі і російське озброєння.

В.Муженко:       Які на сьогоднішній день нам до речі не продають такі боєприпаси.

Ведучий:            Ну от про це я і хотів спитати. Як ми будемо компенсувати цю прогалину цю втрату?

В.Муженко:       Що стосується 125 мм снарядів до танку …Да, дійсно, це проблема. Велика кількість їх втрачена. Але це не самий дефіцит…не сама дефіцитна номенклатура для забезпечення ЗС. Це одне. Ми мали…Я не хочу зараз називати цифри. Скажу приблизно у відсотках. Ми мали 300 відсотків забезпечення снарядами такого типу. Зараз ця цифра зменшилась на певну кількість, но вона не так критична як вона єсть. Але кожний снаряд, який втрачений – це дійсно є критично… тому що ми дійсно на перспективу і навіть такі снаряди, які зараз не являються дефіцитними будемо закупляти

Ведучий:            Ми не відновлюємо цей  ресурс

В.Муженко:       Тому що витрата йде, забезпечення зростає. При чому..

Ведучий:            Загострення, наприклад,  бойових дій воно в рази збільшується

В.Муженко:       При чому ми рахуємо не тільки зону АТО…Ми рахуємо завдання всіх тих угруповань, яке і повинні бути створені.

Ведучий:            навчальні стрільби. Наприклад

В.Муженко:       В першу чергу не навчальні стрільби

Ведучий:            Я розумію. Там теж треба

В.Муженко:       В першу чергу. В першу чергу ті угрупування, які ми плануємо розгортати і тренуємось їх розгортати

Ведучий:            Розумію. Але все ж таки де?

В.Муженко:       Але ці питання потенційних напрямків

Ведучий:            Де ми їх будемо купувати? Є така реальна можливість, опрацьовувалось це питання десь?

В.Муженко:       Вже рішення є про створення відповідного виробництва боєприпасів в Україні. Мова йде про я думаю буквально з поточного року з кінця року. В наступному році цей процес піде. Хоча наші партнери звертались вже кілька років до нас  з пропозицією побудувати нам таке виробництво. Наприклад, ті самі канадці

Ведучий:            Йдеться про які боєприпаси? Артилерійські, танкові, стрілецького..?

В.Муженко:       Я думаю йдеться про боєприпаси, скажімо так, спочатку патрони..потім боєприпаси 30..50мм і в подальшому перехід на виробництво ..І боєприпаси великих калібрів. Для цього в Україні

Ведучий:            Ну реалістично на яку кількість років

В.Муженко:       Для цього в Україні є певні..

Ведучий:            Ресурси?

В.Муженко:       ресурс…спроможності є для того щоб перекваліфікувати деякі підприємства для виготовлення деталей , частин цих боєприпасів для того, щоб проводити повне гідне складання . Проблема єсть  таке як в гільза…ну і таке інше…Це чисто технологічні моменти

Ведучий:            Ну скільки для цього знадобиться 3 -5 -7 років? Так… Я розумію, що це залежить від цілої низки чинників, якихось обставин, але менше з тим, на рівні прогнозу…

В.Муженко:       (31:23) Ну… Я думаю, на протязі 2 – 3 років можна створити таке виробництво боєприпасів, в першу чергу те, що стосується, ну від залежності їх калібру. І відповідно, маючи пріоритетну потребу.

Ведучий:            (31:37) Тобто за 2 роки теоретично, наприклад боєприпасами для стрілецької зброї ми вже можемо себе забезпечувати? Я правильно зрозумів?

В.Муженко:       (31:43) У нас, в принципі те, що стосується стрілецької зброї і боєприпасів достатньо…

Ведучий:            (31:48) Поки що достатньо…

В.Муженко:       (31:50) Так, і я думаю, на той період поки буде створено їх виробництво в нас буде їх достатньо.

Ведучий:            (31:55) Добре, повертаючись до РНБО України і до Олександра Турчинова, якого я вже згадував, я знаю, що в попередніх випадках, після попередніх проблем назвемо це так, на арсеналах Збройних Сил України, Олександр Турчинов секретар РНБО України, в принципі захищав Вас на радах національної безпеки, цього разу він цього не зробив. Ви можете пояснити причину, чому він з Вашого умовного спільника, союзника перетворився, не знаю… на противника, на ворога, на конкурента? Є міркування?

В.Муженко:       (32:33) На рахунок конкурента я навіть не знаю…(посміхається)…

Ведучий:            (32:37) … це я жартома…

В.Муженко:       (32:38) Не оцінював цю ситуацію взагалі, в плані, скажімо так, якоїсь там конкуренції. На рахунок захисту – я не пам’ятаю якихось таких особливих моментів, скажем так, які б стали на мій захист зі сторони секретаря РНБО України. Те що стосується якихось інших моментів, можливо якихось політичних там проблем про які говорять зараз багато політологів і експертів то, повірте, у кожного своя думка і я не хотів би зараз всю цю скажем свою власну думку з цього приводу, або, скажем, цей процес – політизувати. Є проблема, був певний виступ. Мотиви?...Мотиви, які, скажем, були у секретаря, це його особисте питання, і питання саме оцінки відповідними експертними колами, відповідними політологами і таке інше.

Ведучий:            (33:26) Добре, питання все таки не для військової людини, але я мушу його поставити. Особисто Ви вирите в те, що Верховний Головнокомандувач – Президент України може відправити Вас у відставку, якщо на те у нього будуть відповідні підстави?

В.Муженко:       (33:40) Є ще така структура і підпорядкованість, є така процедура призначення і відповідно, скажем так, звільнення з посади. Президент України має повне право і призначити мене і має повне право мене звільнити. Це його рішення, я думаю, що він прийме відповідне рішення, виходячи з тих і в тому числі і з результатів розслідування і відповідно з тих інших чинників, які існують на сьогоднішній день, або можуть з’ясуватися у ході відповідного розслідування. Це його воля, це його рішення.

 Ведучий:           (34:14) Тобто Ви сприймете його рішення таким, яким воно буде, оскаржувати його усно чи в будь-який спосіб Ви цього робить не будете, якщо це рішення буде…

В.Муженко:       (34:22) Я тільки можу пояснить свою позицію і відповідні моменти, ті що тільки що пояснював перед цим.

Ведучий:            (34:28) Дивіться, просто зараз, згадуючи Турчинова, свого часу Ви… була у Вас така цікава заява, яка привернула увагу до неї. Ви говорили про те, що 2014 року, ще на початку російської окупації в Криму, Ви мали намір, мали план чинити збройний опір з початку російської агресії, відповідні розроблялися плани, відповідні накази віддавалися військовим частинам, а потім все це, так би мовити пригальмували через позицію тодішнього Міністра оборони і керівника Генерального штабу і в тому числі, як Ви сказали, можливо через рішення Ради національної безпеки. Я правильно розумію, що на Вашу думку, Крим ми безболісно, без збройно, безвідповідально здали в тому числі через рішення Ради національної безпеки і тодішнього очільника?

В.Муженко:       (35:16) Я трошки по іншому трактував цю ситуацію, я казав, що в нас на той час дійсно були відповідні плани і в нас була потенційна можливість ці плани реалізувати. На якому рівні це було проігноровано, на рівні Міністра оборони чи начальника Генерального штабу, чи взагалі Ради національної безпеки оборони України, я зараз не готовий сказати, в мене немає такої інформації. Но такі плани були, вони доповідались, такі пропозиції були. Я тоді був заступником начальника Генерального штабу, ми розробляли такі відповідні плани і відповідні документальні підтвердження напрацювання відповідних планів у нас теж на сьогоднішній день єсть.

Ведучий:            (35:56) Ну тодішній очільник Генерального штабу Куцин Вам пояснював чому, чим пов’язана була зміна от…?

В.Муженко:       (36:03) Ні, мені особливо не пояснював чому не було, просто стало питання – всім стій! Причому уже в процесі реалізації відповідного плану. Літаки були підняті у повітря, відповідні частини були виведені в райони збору і на аеродроми, вже буквально під час перельоту поступила команда – стій! Припинити! Тоді ми повернули літаки на аеродроми і після цього вже пішов інший процес…

Ведучий:            (36:30) Мене цікавить Ваша оцінка, от це дуже популярна теза, фактично як мантра – її повторюють різні люди у тому числі люди на найвищих щаблях влади, що в принципі те, що сталося в Криму, воно було неминуче, тому що українська армія не здатна була чинити спротив через непрофесійну неготовність, психологічну неготовність, тощо, з Вашої точки зору, якби все таки ситуація пішла за іншим сценарієм ну історія не передбачає мовного способу, але менше з тим, українські Збройні Сили на той момент у них була можливість захищатися в Криму?

В.Муженко:       (37:04) В українських Збройних Сил була така можливість у тому числі і з урахуванням нарощування угрупування, яке було в Криму з материкової України.

Ведучий:            (37:15) Тобто ми могли захищати Крим?

В.Муженко:       (37:16.) Ми могли захищати Крим.

Ведучий:            (37:17) Попри заяви тих, хто сьогодні каже, що в нас шансів нема бо в нас армії нема?

В.Муженко:       (37:21) Я впевнений в цьому, в нас були потенційні можливості всі ті плани, які у нас були реалізувати. На початковому етапі.

Ведучий:            (37:31) Добре, в принципі, попередньо пропозиції відставити керівника Генерального штабу Муженка з’явилися навіть раніше, ще перше після подій в Балаклеї, а потім після оприлюднення офіційного звіту щодо розслідування ситуацій навколо Іловайська. І говорили про те, що фактично з одного боку цим…

В.Муженко:       (37:54) Я Вас поправлю, якщо можна?

Ведучий:            (37:55) Так. Прошу…

В.Муженко:       (37:56) Перші призиви звільнити керівника Генерального штабу були  ще восени 2014 року.

Ведучий:            (38:03) Я знаю, я говорю про 2017 рік, тільки про 2017 рік. Дивіться, і фактично, там з одного боку зауважувалося, що є окремі кримінальні впровадження, які розслідуються і можливо, тобто вони не завершені, але офіційно звіт завершений, фактично там відповідальність знімається з керівництва Збройних Сил Генерального штабу, але там для мене була цікава обставина, в принципі Ви її ніколи не приховували, там зазначалось, що якщо я не помиляюся 12 разів Ви контактували з російськими генералами, переважно з генералом Богдановським, обговорюючи, на скільки я пам’ятаю, це Ваша пряма цитата достатньо давня, Ви обговорювали маршрути виходу військових частин і підрозділів Збройних Сил України з Іловайського котла для того, щоб уникнути жертв, ну тим самим коридором, який з зеленого перетворився на коридор смерті. Якщо я правильно розумію, обговорення можливого маршруту виходу означало обмін інформації, тобто Ви надавали російській стороні інформацію про дислокацію, чисельність, маршрути переміщення українських підрозділів і військових частин, тобто Вам не здається трохи дивно, фактично Ви полегшили їм життя для того щоб вони зробили те, що вони зробили?

В.Муженко:       (39:21) А звідки Ви взяли, що я дислокацію визначав?

Ведучий:            (39:25) Стоп. А обговорення маршруту, я поставив питання, я не стверджував, обговорення маршруту передбачає що? Ну, щонайменше, маршрут слідування передбачає, правильно? Коли Ви обговорюєте, що коридор Ви маєте, принаймні умовно зазначити кількість людей або техніку, яка має через цей коридор пройти?

Ведучий:            (39:47) Добре, як це виглядало?

В.Муженко:       (39:48) Значить, маршрути дійсно узгоджувались, це дійсно маршрути, тобто це ті дороги, по яким ми повинні були рухатись. Відповідні колони і, скажем так, відповідне угрупування, яке повинно було вийти у відповідні точки і в тому числі, при виході крайнім повинно бути було дії передача російських військовополонених російській стороні. Ні чисельність, ні склад колон нікому не доводився. Війська виводяться, коли здійснюються відповідні марші, в райони збору, в райони збору, як правило, повинні здійснюватися скритно, вони теж не доводяться нікому. Так же як і райони збору після виходу. Але от сам маршрут був погоджений дійсно. Питання в іншому, чому почали рух по цим маршрутам, які були погоджені? Було попередження про те, що… мені передзвонив, до речі, генерал Богдановський о 22:30, десь приблизно біля 23:00, і сказав, що вихід тільки при одній умові – здаєте зброю і тільки тоді можливий вихід. Тоді я сказав керівнику. Генералу Хомчаку, що ми на ці умови і йому сказав, піти не можем, ніякої гарантії безпеки нема і вже мова про маршрути не повинна була взагалі йти, особливо ті. Які були погоджені. Були рекомендації, виходити по різним напрямкам, іти на широкому фронті, скажем так, малими колонами, що не було зроблено, йшли з зачохленою зброєю, покладаючись на гарантії якихось парламентарів, які були російські, які прибули о 06:00 годині ранку, до відповідного місця збору. Це що? Вони повинні були розпочати рух о 03:00 годині ночі, а розпочали його о 08:00 годині, навіть о 08:30. Чому? Виникає питання. Чому пішли саме по тим маршрутам, які були погоджені? Чому не пішли ні на північ через Зугрез, туди, у нас там була можливість, звідти виходила 25 бригада, для того, щоб забезпечити їх вихід. Навіть якщо частина батальйону “Донбас” навіть там і вийшла. Чому не пішли на південь? На Маріуполь? Туди вийшов 9 батальйон територіальної оборони без будь яких втрат. Після цього вийшов 40 батальйон. Чому не пішли сюди, навіть в сторону Комсомольська? В цьому напрямку на Старобєшево? На широкому фронті, як передбачалось…

Ведучий:            (42:26) Тобто Ви вважаєте, що насправді не варто було виходити по маршрутам, які були погоджені?

В.Муженко:       (42:30) Однозначно.

Ведучий:            (42:31) Ви давали таку настанову? Давали таку вказівку?

В.Муженко:       (42:33) Да, я навіть казав, що колони повинні бути малими, коли мені сказали, що колони по 60 – 80 машин на тому чи іншому маршруті, я сказав – це забагато. Це забагато!

Ведучий:            (42:42) Тобто Ви вважаєте, що треба було погоджувати маршрути слідування але виходити було треба іншими маршрутами?

В.Муженко:       (42:46) Так. … Маршрути слідування ми погоджували щоб вивело під гарантію того, що це зелений коридор, що це дійсно нам дозволяє…

 Ведучий:           (42:58) Відповідно, коли гарантії не було Ви вважали, що туди рухатись не можна? Чому вони туди рухались Ви досі не знаєте.

В.Муженко:       (43:00) Однозначно.

Ведучий:            (43:04) Повертаємось до сьогоднішнього дня, Ви говорили про те, що фактичне завершення перемовин, щодо скажемо так, характеру летальної зброї, яку можливо постачатимуть нам американські партнери вразі появи відповідного політичного рішення. От як Вам здається, все таки, надання Україні зброї канадцями чи американцями, воно справді є критичними, чи немає логіки в тому, щоб максимально завантажити наш оборонно-промисловий комплекс, який як мені здається, хоча я не військовий і не претендую на роль військового експерта чи воєнного експерта, що в нас завантаження нашого оборонно-промисловий комплексу є не дуже суттєвий і в принципі велику кількість продукції ми могли б самі за наявності відповідних заходів і відповідного бажання? Нам насправді так критично необхідна та зброя? Чи це радше жест політичної волі?

В.Муженко:       (44:02) Нам потрібна ця зброя, тому що в нас не всі є технології, це по-перше, по-друге, на сьогоднішній день потужності наших підприємств оборонного комплексу не спроможні забезпечити потребу Збройних Сил у відповідних зразках зброї, ми ж не запитуємо і не ведемо мову про зброю всіх номенклатур, ми ведемо мову про ту зброю, яка нам критично необхідна найближчий час. Про системи протиповітряної оборони, системи розвідки відповідні, системи радіоелектронної боротьби, те що наша промисловість на сьогоднішній день не може запропонувати.

Ведучий:            (44:36) А коли у нас нарешті зв'язок появиться в армії? 

В.Муженко:       (44:38) Який?

Ведучий:            (44:39) Зв'язок, тому що…

В.Муженко:       (44:43) Зв'язок в армії єсть і армія керована…

Ведучий:            (44:44) Я маю на увазі, який нам на початку обіцяли поставити французи, потім турки, потім ізраїльтяни?

В.Муженко:       (44:51) На сьогоднішній день, до відповідного рівня в нас є зв'язок, дуже якісний зв'язок, який нам забезпечують наші партнери поставкою своїх відповідних засобів, це теж є одне з тих питань, яке є критичним для Збройних Сил. Те що стосується … да, потрібно, або Туреччина, або Ізраїль…

Ведучий:            (45:14) З 2014 року у нас сучасного цифрового зв’язку…

В.Муженко:       (45:18) З 2014 року, якщо брати в порівнянні з 2014 роком і сьогоднішнім днем – то просто зміни, те що стосуються системи зв’язку і взагалі якості зв’язку це просто вражаюче, це просто для людей які не розуміють, що було і що є на сьогоднішній день. Я кажу – вражаюче. Я не можу говорити Вам в деталях, там пояснювати, я скажу, що рівня батальйону зв'язок в нас забезпечений. Від батальйону той зв’язок, який у нас єсть до відповідного відділення там, лінійної машини – він спроможний нам забезпечити управління. В ході навчань ми відпрацьовували ці питання, в тому числі, і застосування відповідних засобів РЕБ, які у нас є нашого виробництва вітчизняного, ну це як правило залишок ще радянських зразків, або вже те, що поступає нове в армію в тому числі із країн наших партнерів і достатньо стійко здійснюється управління. Єсть проблема. Потребує нарощування, потребує осучаснення, потребує введення цифрових технологій на всіх ланках управління, потребує створення серйозної автоматизованої системи управління, що зараз робиться, але на це потрібен час, ресурс, ну і відповідне, скажем так, матеріальне забезпечення.

Ведучий:            (46:28) Інтуїтивно Ви вірите в те, що постачання летальної зброї Сполученими Штатами буде реальністю, а не розмовами, які тривають вже достатньо довго? От є таке відчуття? Просто про відчуття…

В.Муженко:       (46:41) Я вже говорив і ще раз повторюсь, що всі перемовини проведено, відповідні переліки передані, питання за політичним рішенням відповідних країн. Буде політичне рішення – буде зброя. Я думаю, що вона буде.

Ведучий:            (46:56) Обговорюється питання миротворців, введення миротворчої місії з мандатом ООН на сході України на тимчасово окупованих територіях, це довга складна справа, але менше з тим, вона стала вже на півтора відсотки умовно більше реалістичної ніж скажемо, півроку тому. Ваше ставлення до цього? Пояснюю чому, тому що багато людей у тому числі і дипломатів, і політиків, і військові говорять про те, що фактично, де-факто, ну як випливає з досвіду, Ви обізнані з миротворчими місіями і можете це підтвердити чи спростувати. Наявність миротворців фактично достатньо суттєво звужує широту маневру українських Збройних Сил, тобто фактично, наявність миротворчій місії визначає, що військових операцій по визволенню Донбасу, про яке Ви говорила ще рік тому, годі й чекати…

В.Муженко:       (47:48) Дійсно, якщо буде проведена миротворча операція, думаю що необхідність проведення військової операції, силової операції по звільненню Донбасу, вона відпадає, тому що якраз введення миротворчої місії передбачає поетапну інтеграцію Донбасу в склад України. На тих умовах, які були викладені або заявлені президентом України. На тих умовах, які були заявлені Російською Федерацією.

Ведучий:            (48:15) Віктор Миколайовичу, Ви ж самі не дуже вірите, як я знаю в можливість повної реалізації Мінських угод…

В.Муженко:       (48:20) То вже інше питання, питаннями реалізації ідеї миротворців на Донбасі і питання інше – це все є…

Ведучий:            (48:28) Це може стати консервацією на роки? Ну насправді… Ви ж стикалися з миротворцями і дуже добре знаєте, що це таке…

В.Муженко:       (48:36) Українська армія на сьогоднішній день наростила свої спроможності і спроможна виконати завдання, які будуть перед нею поставлені. В тому числі і для реагування на ті загрози, які мають місце і не тільки на Донбасі, а і інших напрямках. І я хотів би, що всі дійсно розуміли, що не стоїм на місці, що ми розвиваємся, набуваєм свої спроможності, піднімаємо свої спроможності і таке інше. Ми повинні розуміти, що війна, яка зараз йде – гібридна війна. Це не тільки справа армії, військова складова у цій війні вона навіть не головна, є багато складових і економічні, і дипломатичні, фактори яких впливають, не впливають, а скажемо так – напрямки по яким ведеться війна, інформаційна – те що ми зараз програєм кругом і всюди, і програєм за рахунок незрозумілих оцих всіх течій наявності відповідних людей, і кількості відповідних людей, які якось по іншому трактують ці ситуації в тому числі і в Україні. Звинувачуючи в чомусь Збройні Сили і підриваючи їх авторитет. На сьогоднішній день Збройні Сили – це потужна структура, яка забезпечує стабільність своєї країни. Високий рейтинг, висока довіра населення до своїх Збройних Сил являється гарантом того, що Збройні Сили правильно розуміють свою місію і правильно і достойно виконують свої завдання. Є проблеми, є можливо, якісь помилки, є недоліки і ми їх бачмо і працюємо над ними. Ми готові працювати з усіма, хто нам відкрито відповідає, а не займається критиканство або свідомо маніпулюючи тими чи іншими фактами. Наприклад, дуже багато питань, от виникло питання правового захисту військовослужбовців. Ми зараз піднімаємо це питання вже буквально мабуть пів року ми цю ситуацію генеруємо, те що стосується і утримання військовослужбовців і по наслідкам їх дій 2014 року в наших уже, слідчих ізоляторах, відносно яких справи кримінальні і відкриті кримінальні впровадження. Зараз ведемо мову проте, що Російська Федерація у відношенні 90 військовослужбовців – це керівний склад, командири батальйонів, бригад, керівний склад оперативних командувань та Генерального штабу включно. Відповідні кримінальні справи і зараз наша Генеральна прокуратура, захищаючи наших військовослужбовців і створюючи їм, скажем так, чи формуючи відповідно їх не винуватість, подає нам відповідні питання на які відповівши можна зразу зрозуміти і подавати в слідчий комітет Російської Федерації для того щоб військовослужбовців Збройних Сил засудити як мінімум на довічний термін ув’язнення. Тут конкретні питання. Ось на приклад, Муженко Віктор Миколайович, ідуть конкретні питання на які я повинен відповісти, що я і робив з 2014 року по 2017 рік, які накази я віддавав в тому числі, які накази я віддавав так трактує питання наша прокуратура, які направлені були на знищення інфраструктури Донбасу і на знищення мирного населення. Я таких наказів не віддавав. І ні один командир таких наказів не віддавав, так ставиться питання слідчим Російської Федерації і так же ставиться питання Генеральною прокуратурою, військовою прокуратурою України. Я цього не розумію. Це теж елемент гібридної війни, який Росія використовує відносно України.

Ведучий:            (51:58) Тобто Ви хочете сказати, що Генеральна прокуратура України діє в інтересах Російської Федерації?

В.Муженко:       (52:03) Я не хочу сказати, що вона діє в інтересах Російської Федерації, я скажу що просто треба переглянути всі ці моменти і якщо це дійсно питання захисту українських військовослужбовців, то вони повинні трошки по іншому звучать. Командири дуже і ті люди, я закінчую, люди, які, скажем так, відносно яких ці права порушені вони просто не розуміють цієї ситуації. Просто не розуміють, а це вже впливає і на якість управління, коли люди не впевнені у тому, що вони роблять то випливає питання спроможності підрозділів і можливості керування цими підрозділами. Їхньої впевненості в тому, що вони роблять.

Ведучий:            (52:37) Це не сповна відповідає принципам субординації, але керівник Генштабу – це насправді не тільки військова, а ще й політична посада, тому у Вас є можливість звернутися до Міністра оборони України не де-юре Віктор Миколайович, а де-факто…

В.Муженко:       (52:53) Ні, політична посада у нас Міністр оборони, а керівник Генштабу – це чисто військова посада, нажаль інколи яку долучають до певних політичних процесів. Ми поза політикою і ми в це не втручаємось.

Ведучий:            (53:00) Я мав на увазі, що Ви можете скористатися своїм правом хоча вони суперечать субординації, поставити це питання перед Верховним Головнокомандувачем.

В.Муженко:       (53:07) Ми поставили це питання, у нас йде процес розрулення цієї ситуації, але сам підхід…

Ведучий:            (53:11) Тобто Ви говорили про це з Президентом?

В.Муженко:       (53:13) Да.

Ведучий:            (53:14) Ну тоді я думаю, що ми отримали достатньо…

В.Муженко:       (53:16) І ми отримали підтримку і розуміння Президента, Президент чітко розуміє проблеми Збройних Сил і чітко реагує на ці проблеми, які мають місце, в тому плані, щоб якомога швидше їх вирішити.

Ведучий:            (53:56) Ми починали цю розмову з питання відповідальності і хочу завершити. Вам постійно, фактично з моменту, коли Ви встали ще до призначення в Генеральний штаб помітною фігурою в контексті війни Вам постійно закидали різні ситуації починаючи від блок-посту на рибхозі 32 блок-посту і закінчуючи ДАПом і Дебальцеве. У цьому довгому переліку закидів от є якийсь пункт, який генерал армії України Муженко може сказати так я справді в цьому винен, я справді за це відповідаю? От тут ні, а тут так – є моя провина? Є якийсь пункт, де очільник Генерального штабу може сказати – да, я тут був не правий, тут я помилився?

В.Муженко:       (54:36) Я думаю, я можу тільки сказати таке питання для себе так, визначитись, думаю що чи можливо було в тій ситуації, вже скажем, дивлячись з висоти сьогоднішнього дня на минуле, зменшити втрати особового складу. Це єдина та проблема на яку я сьогодні більше всього… (кладе руку на серце).. це майже 3200 чоловік це загальна кількість втрат із них 2320 – це безпосередньо бойові втрати, за які… це дійсно, це не тільки в мене, це в кожного командира з таким рубцем на серці на душі…

Ведучий:            (55:31) Була така можливість от в якійсь ситуації ну наприклад, в ДАПі, все таки надати можливість вийти раніше і зберегти якусь кількість життів? От не шкода, що такого наказу не віддали не переконали?

В.Муженко:       (55:37) Знаєте, давайте щоб… однозначно на це питання неможна відповісти, було дуже-дуже багато нюансів і якщо цю тему знову зачіпати – треба знову сісти і буквально по хвилинам і по годинам все це пригадати… Я готовий таку розмову провести, буд ласка, і по ДАПу, і по Іловайську, по Іловайську ми вже з Вами спілкувалися в 2015 році, я думаю, що там вже все було викладено. Я свою позицію не змінив, вона залишилася така, яка вона єсть. Багато було у 2016 році доведено по всім цим моментам. Так що, да, і по ДАПу було достатньо інформації. Якщо потрібно ще яке уточнення, деталізація – я готовий на будь-яку розмову по будь-якому напрямку, по будь-якій події, по будь-якій ситуації, яка була в період з 2014 по 2017 рік.

Оставьте свой комментарий

0 / 2500 Ограничение символов
Размер текста должен быть меньше 2500 символов
  • Комментарии не найдены